Саме слово «Спас»
пов’язане з Ісусом Христом, якого називають Спасителем. Саме йому православна
церква й присвячує ці свята. Треба сказати, що кожне свято Спаса в церковному
календарі має інше, так би мовити офіційна назва.
Медовий, найперший, в церковних календарях носить назву Походження
Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього.
Яблучний спас, який
відзначається 19 серпня, за церковними канонами називається Преображення
Господнє, а останній, третій Спас, який називають нерукотворним, відзначається
Православною Церквою на згадку про перенесення до Константинополя
Нерукотворного образу Господа Ісуса Христа.
Чому ж свята називають
Спас? Виявляється це слово має давні, ще язичницьке коріння.Слов’яни ще задовго
до приходу християнства шанували бога Спаса, якому молилися за вдалий збір і
збереження врожаю. Після хрещення Русі слов’янські традиції переплелися з
православними, і свята Спаса придбали ще один сенс: Ісус подарував кожному з
нас можливість ласощі свою душу від злих сил подбати про неї ще до того, як
настане осінь життя. І тепер під час Спасів ми згадуємо про Нього, прагнучи хоч
на мить замислитися: як ми живемо?
14 серпня святкують
Перший Спас, який називають Медовим Спасом або Маковеєм. За переказами, в православ’ї
це свято з’явилося після того, як жителі Константинополя в цей день з храму
Святої Софії, в розпал страшної епідемії, винесли частинку хреста, на якому був
розп’ятий Ісус Христос, і освятили водойми і колодязі. І сталося диво –
хвороба, яка забрала тисячі життів пішла з міста.
Але на медовий спас
освячують воду в річках, джерелах колодязях не тільки в пам’ять про
константинопольському диво. У стародавніх літописах сказано, що саме в серпні
князь Володимир хрестив Київську Русь. Ось чому Перший Спас в народі часто
називають Спасом на воді, Мокрим Спасом і вшановують воду.
Наші пращури на
Медовий Спас обов’язково купалися у водоймах. Вважалося, що в цей день вся вода
набуває чарівної сили – змиває гріхи, рятує від бід і хвороб. А ось купатися
після 14 серпня було заборонено – можна було захворіти і навіть потонути.
14 серпня в церквах і
православних храмах освячують не тільки воду, але також і мед. Саме в цей час
стільники у вуликах заповнені медом до відмови і саме час збирати урожай, а
після освячення, пригощатися досхочу. У слов’ян мед був не тільки смачним,
солодким ласощами, а з нього ще готували популярний хмільний напій – медовуху.
У народі її використовували не тільки в якості святкового напою, а й лікували
хвороби і недуги.
Існує ще одна назва свята
14 серпня – Маковей. Ті, хто часто відвідує церкву знають, що в цей день в
храмах згадують про мученицьку смерть за віру семи братів Маккавеїв. Але, до
свята врожаю Маккавеи ніякого відношення не мають. Просто з 14 серпня на полях
починали збирати мак і пекти пироги з цією начинкою.
Маковейчик – чарівний букетик-оберіг
На свято Маковія
раніше, в дохристиянської Русі, люди створювали спеціальні букети-обереги –
маковійчики, які захищали сім’ю від біди на протязі всього року. Чи не
перестали збирати маковійчики і після приходу християнства. Правда, тепер їх
освячують у церкві. Перед святом маковійчики продаються буквально на кожному
кроці. Звичайно, можна їх купити, але, краще зібрати чарівний букет своїми
руками. На Русі були переконані: це повинна зробити кожна жінка чи дівчина.
За старих часів Маковейчик робили з 17 трав. Згодом число складових змінилося.
Що обов’язково повинно бути в букетик?
Зібрані трави зв’яжіть
червоною стрічкою будь-якої довжини. Приготували букет? Тепер його слід
освятити в церкві і берегти як зіницю ока цілий рік – він буде захищати будинок
і всіх членів сім’ї від хвороб і неприємностей.
Висушена Маковейчик
найкраще поставити на підвіконня. А щоб захистити своє житло від чаклунських
чар. по дому порозсипайте мак (хоча б у порога і по кутах в кожній кімнаті). І
запам’ятайте: на Маковей жінкам прощаються всі незамоленние гріхи.
До слова, якщо дитина
погано засинає або неспокійно спить, йому під подушку кладуть освячену макову
голівку.
Народне повір’я
говорить: Перший Спас бабські гріхи замолює. Напевно, ні для кого не секрет, що
прожити життя без гріха – непосильне завдання, хіба що святі можуть з ним
впоратися, а от простій людині це під силу. Обставини складаються так. що хоч і
по дрібницях, але грішать всі.Дана ж прикмета говорить про те. що якщо на жінці
є гріх, за який вона ніяк не може вимолити прощення, то а цей день такий гріх
їй проститься обов’язково.
Для більшої
впевненості в прощення гріхів потрібно було допомогти вдовам і сиротам по
господарству – «в Медовий Спас у вдови двір хоч тріску кинь». Під тріскою
малися на увазі дрова. Люди намагалися допомогти і в заготівлі дров, і по
роботі в городі, в клопотах по господарству. Адже той. хто допоможе нужденним в
цей день, отримає благословення Господа.
Народні прикмети на Медовий Спас
Немає коментарів:
Дописати коментар