Готуємось до ЗНО

ЦІКАВЕ У КОЛЕГ

Художні засоби мовлення

1. Алегорія – зображення абстрактного поняття чи явища через конкретний образ. Так, в байках в образах
тварин зображуються певні риси характеру людей чи соціальні явища.

2. Алітерація – повторення у віршах (рідше в прозі) однакових приголосних звуків, один із видів звукопису.

3. Алюзія – використання якогось слова, фрази, цитати як натяку на відомий літературний, побутовий,
суспільно-політичний факт.

4. Анаколуф – стилістичний зворот, в якому навмисно неузгоджені члени речення.

5. Анафора – повторення однакових чи співзвучних слів на початку віршованого рядка, строфи чи прозової
фрази.

6. Антитеза – протиставлення предметів, явищ, властивостей.

7. Асонанс – повторення у віршах однакових голосних звуків, один із видів звукопису.

8. Бурлеск – різновид комічного, утворений підміною високого стилю низьким і навпаки.

9. Гіпербола – перебільшення з метою підсилення художнього враження.

10. Градація – використання близьких за значенням слів у порядку зростання чи послаблення їх емоційно-
смислового значення.

11. Гротеск – різновид комічного, поєднання у фантастичній формі потворного і величного, страшного і
смішного

12. Гумор - м’яка форма комічного, сміх, який не має викривальної мети.

13. Евфемізм – інакомовлення, ввічливий вираз, що пом’якшує або маскує неприємне, відверте або брутальне
слово.

14. Езопова мова – особливий вид інакомовлення, мова натяків, яка маскує думку.

15. Епітет – художнє означення,виражене звичайно прикметником, вжитим у переносному значенні.

16. Епітет постійний – звичайне,традиційне означення,образність якого дещо послаблена.

17. Епіфора – повторення слів чи словосполучень в кінці рядка або речення, протилежність анафорі.

18. Звуконаслідування – використання слів, звучання яких нагадує звукові особливості зображуваних явищ,
один із видів звукопису.

19. Звукопис – добір звуків у віршах, що має художньо-виражальне значення.

20. Інвектива – вид сатири, різке викривальне висміювання, усне чи письмове, особисте чи суспільне,
спрямоване проти конкретної, реально існуючої особи чи групи осіб. Найпоширеніша форма – епіграма.

21. Інверсія – порушення порядку слів з метою надання фразі виразності.

22. Іронія – негативна оцінка предмета чи явища через його висміювання, комічний ефект досягається тим,
що справжній смисл висловлювання замасковано; часто насмішка виступає під видом похвали.

23. Комічне – смішне в житті та мистецтві.

24. Літота – художнє применшення сили, розміру, значення явища, протилежність гіперболі.

25. Метафора – перенесення значення слова, основане на уподібненні одного предмета чи явища іншому за
схожістю або за контрастністю.

26. Метонімія – використання слова, що позначає який-небудь предмет, для образної назви іншого предмета,
пов’язаного з першим за суміжністю.

27. Оксиморон – поєднання протилежних за змістом слів.

28. Парадокс – міркування, різко протилежне звичній логіці речей, але глибоке за значенням, інколи різновид
дотепу.

29. Паралелізм – співставлення, паралельне зображення чимось подібних предметів.

30. Порівняння – форма поетичної мови, заснована на двох предметів або явищ з метою пояснення одного з
них через інший.

31. Перифраз – описовий зворот мовлення, що використовується для заміни слова чи групи слів з метою
уникнення повторів, надання більшої виразності, вказівки на характерні ознаки того, що замінено.

32. Персоніфікація (уособлення) – зображення неживих предметів, явищ, абстрактних понять у вигляді
живих осіб.

33. Плеоназм – повторення схожих слів і зворотів, нагнітання яких створює певний стилістичний ефект.

34. Поетичне кільце – повторення у кінці твору яких-небудь елементів з його початку (звукових, лексичних,
синтаксичних, смислових) .

35. Ретардація – уповільнення розвитку сюжету з допомогою введення несюжетних компонентів: описів,
ліричних відступів, неодноразових повторів однорідних епізодів.

36. Риторичне запитання чи звертання – запитання, яке не передбачає відповіді, виступає у значенні ствердження і посилює емоційність висловлювання.

37. Сарказм – зла, уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії.

38. Сатира – вид комічного, який найбільш нещадно висміює недосконалість людини й світу.

39. Символ – предмет або слово, що умовно виражає суть певного явища.

40. Синекдоха – троп, заснований на вживанні однини замість множини і навпаки; видового поняття замість
родового; визначеного числа замість невизначеного.

41. Тавтологія – повторення однакових або близьких за змістом чи звучанням слів.

42. Троп – використання слів у переносному значенні.

готуємось до зно. укрл т from Helen Golovina

Морфологія (підготовка до ЗНО) from Helen Golovina

твір на зно from Helen Golovina

Власне висловлювання from Jack Prinston

власне висловлювання from Olbrat

Переносне значення слова. Тропи from Natalya Kunashenko

Мова художнього твору from Natalya Kunashenko

географія творів зно from Natalya Kunashenko

таблиця за творами from Natalya Kunashenko

опорні схеми для підготовки до зно з української мови from Helen Golovina

опорні схеми для підготовки до зно з української літератури from Helen Golovina

готуємось до зно. укрл т from Helen Golovina

географія творів зно from Natalya Kunashenko

присвяти from Natalya Kunashenko

перифрази й цитати про письменників from Natalya Kunashenko

Таблиця за творами української літератури, ЗНО 2017 from Natalya Kunashenko

Морфологія (підготовка до ЗНО) from Helen Golovina

ТВОРИ ЗНО НА ЕКРАНІ

Теми творів та приклади з літератури

Тема твору	Приклад з літератури
«Погано,що порожні храми, ще гірше – пустота в серцях»	"Зачарована Десна" – О. Довженко "Мойсей" – І.Франко «Україна в огні» (фашизм) - О.Довженко
Зрада	«Маруся Чурай» (Грицько ) – Л.Костенко «Тіні забутих предків» (Палагна) – М.Коцюбинський "Я(Романтика)" – М.Хвильовий «Україна в огні» - О.Довженко "Лісова пісня" –Л. Українка «Чорна рада» - П.Куліш
Підступність і конкуренція	«Мартин Боруля» - І.Карпенко Карий Мина Мазайло – М.Куліш «Чорна рада » (Брюховецький) - П.Куліш «Катерина» - Т.Шевченко «Вершники» - Ю.Яновський «Земля» -О.Кобилянська "Місто" - В.Підмогильний
Патріотизм	«Любіть Україну» - В.Сосюра «Україна в огні» - О.Довженко (запорожець Заброда) «Тигролови» - І.Багряний «Камінний хрест» - В.Стефаник «Гімн» - І.Франко «Зачарована Десна» - О.Довженко Вірші Шевченка «Чорна рада» - П.Куліш (Шрам) «Лебеді материнства»- В. Симоненко Два кольори - А.Малишко
Доля	"Україна в огні" – О.Довженко "Катерина" – Т.Шевченко "Тигролови" - І.Багряний "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" - П.Мирний "Земля" – О.Кобилянська
Розкіш спілкування	«Мина Мазайло» - М.Куліш «Момент» - В.Винниченко «Людина» О.Кобилянська
Закони моралі	"Маруся Чурай" – Л.Костенко "Хіба ревуть воли.." – П.Мирний «Кайдашева сім’я» - І.Нечуй-Левицький "Тигролови" – І.Багряний
Совість	"Хіба ревуть воли.." – П.Мирний "Я ( Романтика)" – М.Хвильовий «Україна в огні» -О.Довженко «Земля» - О.Кобилянська «Всякому місту звичай і права» - Г.Сковорода
Життєва помилка	«Місто» - В.Підмогильний «Хіба ревуть воли..» - П.Мирний Я(романтика) – М.Хвильовий «Подвійне коло» - Ю.Яновський «Катерина» - Т.Шевченко
Бідність і багатство	Леся Українка: «В мужика землянка вогка, а в пана – хата на помості» "Маруся Чурай" (Маруся і Галя) –Л. Костенко "Земля" – О.Кобилянська "Інститутка" - М.Вовчок «Хазяїн» - І.Карпенко-Карий
Традиції та звичаї	"Наталка Полтавка" - І.Котляревський "Маруся" - Г.Квітка-Основ’яненко "Тіні забутих предків" - М.Коцюбинський "Зачарована Десна" – О.Довженко "Тигролови" – І.Багряний "Маруся Чурай" – Л.Костенко "Кайдашева сім’я" -І. Нечуй Левицький
Кохання і ненависть	"Маруся Чурай" - Л.Костенко "Хіба ревуть воли…" - П.Мирний "Маруся" – Г.Квітка-Основ’яненко "Тіні забутих предків" – М.Коцюбинський "Наталка Полтавка" – І.Котляревський "Лісова пісня" – Л. Українка «Місто» - В. Підмогильний
Батьківське піклування і материнська любов	«Хіба ревуть воли…» - П.Мирний «Максим Гримач» - М.Вовчок «Маруся» - Г.Квітка-Основ’яненко "Наталка Полтавка" - І.Котляревський "Тигролови" - І.Багряний
Своєрідність характеру	«Я(Романтика)» - М.Хвильовий "Кайдашева сім’я" – І.Нечуй-Левицький "Земля" – О.Кобилянська (брати Сава та Михайло)
Добро і зло	«Камінний хрест» - В.Стефаник «Україна в огні» - О.Довженко «Чорна рада» - П.Куліш
Ідея, до якої йдеш	«Місто» - В.Підмогильний «Я(романтика)» -М. Хвильовий «Хіба ревуть воли..» - П.Мирний
Щастя	Сковорода: «Бути щасливим – пізнати себе чи свою природу, взятися за споріднене діло і бути з ним у злагоді» «Україна в огні» - О.Довженко «Тіні забутих предків» - М.Коцюбинський «Наталка Полтавка» - І.Котляревський "Тигролови" – І.Багряний ( «Сміливі – завжди щасливі»)
Завзяття і праця	«Кам’яний хрест» - В.Стефаник «Місто» - В.Підмогильний «Бджола та Шершень» - Г.Сковорода «Земля» - О.Кобилянська «Хазяїн» - І.Карпенко - Карий
Життя - мистецтво	«Інтермецо» - М.Коцюбинський «Момент» - В.Винниченко
Дружба, взаємовідносини	«Хіба ревуть воли..» - П.Мирний «Місто» - В.Підмогильний
«Потрібно цінувати те, що маєш. А не те, про що мрієш»	«Місто» - В. Підмогильний «Маруся Чурай» - Л.Костенко «Момент» - В.Винниченко «Земля» - О.Кобилянська
Пісня	«Наталка Полтавка» - І.Котляревський «Маруся Чурай» - Л.Костенко

Алгоритм написання власного висловлення

Щоб раціонально побудувати свою діяльність на цьому етапі, варто передусім уважно ознайомитися з умовою тестового завдання , яка йде після формулювання теми. Традиційною в останні роки проведення ЗНО стала така умова: Сформулюйте тезу,

наведіть два-три переконливі аргументи, які найкраще підтвердять Ваші міркування. Проілюструйте Ваші думки посиланнями на приклади з художньої літератури (зазначте автора й назву твору, укажіть проблему, порушену письменником, художній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.

Роботу запишіть на бланку Б. У разі потреби використовуйте чернетку. Орієнтовний обсяг роботи – 1 сторінка (200-250 слів). Текст обсягом до 100 слів екзаменатори не перевірятимуть.

Як бачимо, для формулювання характерна чіткість в умовах, які слід виконати, щоб робота вважалася такою, що відповідає заданим критеріям. Таким чином, від вас при написанні твору-роздуму вимагається ні більше ні менше, як написати твір, у якому чітко й послідовно будуть дотримані всі умови завдання. Зараз розгляньмо розташування частин твору, де першою частиною йде теза. Такий алгоритм керований логікою почергового введення аргументів до тези й прикладів до аргументів. Його схема і логіка така: Теза. Я думаю так!

Аргумент 1. Я так думаю, тому що… Приклад до аргументу 1. Мої міркування найточніше ілюструє такий приклад…

Аргумент 2. Я так думаю, тому що… Приклад до аргументу 2. Мої аргумент найточніше може проілюструвати такий приклад… (Аргументи 3, 4, 5…, приклади 3, 4, 5, висновки до них )… Загальний висновок. Отже, думка про те, що…послідовно стверджується низкою доказів, які виразно ілюструються прикладами, що дозволяє робити висновок про виправданість мого погляду на…(виправданість думки, висловленої в темі; невиправданість думки, висловленої в темі; часткову справедливість (істинність) думки, висловленої в темі).

Варто наголосити, що в цьому алгоритмі намічені всі необхідні, відповідно до умови тестового завдання, точки. Утім, цей алгоритм, як засвідчує практика, доцільно ускладнити. Елементом ускладнення будуть проміжні висновки після аргументів і прикладів. Назвімо їх міні-висновками.

Схематично цей алгоритм буде мати такий вигляд:

Теза.

Аргумент 1.

Приклад до аргументу 1.

Міні-висновок до аргументу й прикладу 1. Ілюстрація виразно засвідчує, що Аргумент 1 належним чином підтверджує мою тезу.

Аргумент 2. Приклад до аргументу 2. Міні-висновок до аргументу й прикладу 2. (Аргументи 3, 4, 5…, приклади 3, 4, 5, висновки до них ). Загальний висновок.

Практична виправданість уведення міні-висновків мотивується тим, що після кожного фрагмента доведення тези, тобто після аргументу і прикладу, є можливість узагальнити сказане. Завдяки цьому, по-перше, удасться переконатися в тому, що в попередньому фрагменті доводиться саме теза, по-друге, удасться забезпечити вихід до другого (нового) аргументу або загальних висновків.

Більше знаєш - більше можеш

Календарне планування